Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 190 встановлено скорочені строки надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та розмір плати за надання їх у такі строки, так:

• за 5 робочих днів з моменту реєстрації заяви - Державну реєстрацію права власності, якщо вона проводиться з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс - у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;
• за 3 робочих дні з моменту реєстрації заяви - Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно;
• за 2 години з моменту реєстрації заяви - Державну реєстрацію обтяжень - у розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію обтяження;
• за 1 годину з моменту реєстрації заяви - Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у паперовій формі - у подвійному розмірі плати, що стягується згідно із законодавством за надання інформації відповідного виду.

Однак, не зважаючи на вищезазначене законодавче вдосконалення, з’являються численні скарги та невдоволення з боку громадян, які сплативши кошти за послугу, отримують рішення про відмову в державній реєстрації прав або рішення про зупинення розгляду заяви у зв’язку необхідністю донесення додаткових документів.

Крім того, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строк державної реєстрації прав, що не має перевищувати 5 робочих днів, а для державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекса та разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Зважаючи на вищезазначене, чинним законодавством не заборонено державному реєстраторові вчиняти відповідні дії раніше встановленого строку, тобто робити це за 2-3 дні.

Слід зазначити, що при прийнятті постанови першочергово необхідно було визначити вичерпний перелік документів для надання адміністративних послуг та відмов і лише згодом переходити до самої процедури, а саме встановлення строків.